Интернет-аптека онлайн.Поиск лекарств в сети аптек по Украине. Заказать и купить легальные таблетки онлайн
На главную
Интернет аптека Каталог лекарств

Небикард табл. 5 мг №50



Небикард табл. 5 мг №50

Лекарственная форма: табл. 5 мг
Количество в упаковке: 50
Производитель: Torrent (Индия)

Цена: 506 грн
  Добавить в корзину 
Доставка по всей Украине!

Инструкция Небикард табл. 5 мг №50 :

Инструкция на "Небикард табл. 5 мг. №50"
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НЕБІКАРД

NEBICARD

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: nebivolol; [2R*[R8[R8(S8)]]]-a,a’-[імінобіс(метилен)бів[6-фторо-3,4-дигідро-2Н-1-бензопіран-2метанолу]гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 2,5 мг: круглі, плоскі таблетки зі скошеними краями, білого або майже білого кольору, з логотипом TORRENT на одному боці та рівні з іншого боку;

таблетки по 5 мг: круглі, плоскі таблетки зі скошеними краями, білого або майже білого кольору, з логотипом TORRENT на одному боці та з лінією розлому на іншому;

склад Небикард табл. 2.5 мг. №50: 1 таблетка містить 2,725 небівололу гідрохлориду, що еквівалентно 2,5 мг небівололу;

або 5,45 мг небівололу гідрохлориду, що еквівалентно 5 мг небівололу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат; крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, гідроксипропілметилцелюлоза, полісорбат 80, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, крмнію діоксид колоїдний.

 

Форма випуску. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори β-адренорецепторів.

Код АТС С07АВ12.

 

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Небіволол являє собою рацемат, який склад Небикард табл. 2.5 мг. №50ається з двох енантомірів: SRRR-небівололу (D-небіволол ) та RSSS-небівололу (L-небіволол). Він поєднує дві фармакологічні властивості:

- завдяки D-енантоміру небіволол є конкурентним і селективним блокатором β1- адренорецепторів;

- завдяки L-енантоміру він має “м’які” вазодилататорні властивості внаслідок метаболічної взаємодії з L-аргініном/оксидом азоту (NO).

При одноразовому і повторному застосуванні небівололу знижується частота серцевих скорочень у стані спокою і при навантаженні як в осіб з нормальним артеріальним тиском, так і у хворих на артеріальну гіпертензію. Антигіпертензивний ефект при тривалому лікуванні зберігається. У терапевтичних дозах α-адренергічний антагонізм не спостерігається. Небіволол не має симпатоміметичної активності. У фармакологічних дозах мембраностабілізуюча активність небівололу відсутня. Небіволол не чинить суттєвого впливу на толерантність до фізичного навантаження.

Фармакокінетика. Після перорального прийому відбувається швидке всмоктування обох енантомірів небівололу. На всмоктування небівололу їжа не впливає, тому його можна приймати незалежно від прийому їжі. Небіволол метаболізується в печінці, зокрема з утворенням активних гідроксиметаболітів. Метаболізм небівололу пов’язаний з генетичним окисним поліморфізмом, який залежить від СYP2D6. Біодоступність перорально введеного небівололу становить у середньому 12 % у швидкометаболізуючих осіб і є майже повною – в осіб з повільною метаболізацією. Виходячи з різниці швидкості метаболізації, дозування Небікарду потрібно встановлювати залежно від індивідуальних потреб пацієнта; особи з повільною метаболізацією потребують нижчих доз. В осіб зі швидкою метаболізацією значення періоду напіввиведення енантомірів небівололу з плазми становлять у середньому 10 год, а в осіб з повільною метаболізацією ці значення у 3-5 разів більші. В осіб зі швидкою метаболізацією концентрація RSSS-небівололу в плазмі крові дещо вища, ніж SRRR-небівололу. Вік людини на фармакокінетику небівололу не впливає. Через 1 тиждень після прийому близько 38% дози препарату виводиться з сечею, 48% - з калом. У незміненому стані з сечею виводиться не більше 0,5 % небівололу.

 

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія. Лікування хронічної серцевої недостатності з дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду ≤ 35 %) як додаткова терапія в комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, антагоністами ангіотензину ІІ та/або препаратами наперстянки.

 

Спосіб застосування та дози Небикард табл. 2.5 мг. №50.

Артеріальна гіпертензія. Доза становить 1 таблетку (2.5 або 5 мг небівололу) на добу; краще приймати її завжди в один і той же час. Таблетку можна приймати під час їжі. Антигіпертензивний ефект виявляється через 1-2 тижні лікування. У деяких випадках оптимальна дія досягається лише через 4 тижні.

Хронічна серцева недостатність. Лікування Небікардом повинно розпочинатися при поступовому збільшенні дози відповідно до такої схеми: початкова доза 2,5 мг небівололу один раз на добу, може бути, залежно від переносимоcті, збільшена до 5-10 мг небівололу один раз на добу (підвищення дози повинно відбуватися з 14-денним інтервалом). Максимальна рекомендована доза становить 10 мг небівололу один раз на добу. У хворих з тяжкою формою серцевої недостатності (за класифікацією NYHA ≥ ІІІ), які лікуються діуретиками, може спостерігатися значне зниження артеріального тиску після першої дози Небікарду, а також після збільшення дози препарату. Тому такі пацієнти повинні знаходитись під контролем лікаря протягом приблизно 2-х годин після прийому першої дози Небікарду і після підвищення дози препарату, щоб запобігти розвитку неконтрольованої гіпотензивної реакції.

 

Побічна дія. Побічні дії, які спостерігаються (у більшості випадків вони мають легку або помірно виражену форму), класифіковні за системами органів і частотою їх виникнення.

 

Система органів

Іноді

Зрідка

Порушення з боку нервової системи

Головний біль, запаморочення, парестезії

Жахливі нічні сновидіння

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

 

Абдомінальний біль, диспепсія, нудота, гепатотоксична дія

Очні порушення

 

Порушення зору

Функціональні порушення з боку серця

 

Брадикардія, серцева недостат-ність, подовження атріовентри-кулярної провідності/АV блокада

Судинні функціональні порушення

 

Гіпотензія, посилення переміжної кульгавості

Респіраторні, торакальні і медіастінальні функціональні порушення

Задишка

Бронхоспазми

Порушення з боку скелетно-м’язової системи

 

М’язова слабкість, судоми, біль у м’язах

Функціональні порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини; алергічні реакції

 

Шкірний свербіж, шкірні реакції еритемного характеру

Функціональні порушення з боку статевої сфери

 

Еректильні порушення

Загальні розлади і реакції

Відчуття втомлюваності, наб-ряки

Депресії

Крім цього, повідомлялось про такі побічні дії, які можуть спричинюватися b-адреноблокаторами: галюцинації, психози, сплутаність свідомості, холодні/ціанотичні кінцівки, синдром Рейно, сухість очей, поява псоріазу.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини чи до однієї з допоміжних речовин. Печінкова недостатність або порушення функції печінки. Вагітність і період годування груддю. Блокатори b-адренорецепторів протипоказані при кардіогенному шоці; декомпенсованій серцевій недостатності; синдромі слабкості синусового вузла; синоаурикулярній блокаді; атріовентрикулярній блокаді ІІ та ІІІ ступеня; бронхоспазмах і бронхіальній астмі в анамнезі; нелікованій феохромоцитомі; метаболічному ацидозі; брадикардії (частота серцевих скорочень менше 50 ударів за хвилину), гіпотензії; тяжких порушеннях периферичного кровообігу.

 

Передозування.

Симптоми: брадикардія, гіпотензія, бронхоспазм і гостра серцева недостатність.

У разі передозування або розвитку гіперергічної реакції слід забезпечити постійний медичний нагляд за пацієнтом та надання йому інтенсивної медичної допомоги. Рекомендується контролювати рівень вмісту глюкози у крові. Всмоктування діючої речовини, яка ще міститься у травному тракті, можна попередити шляхом промивання шлунка, введенням активованого вугілля та проносних засобів. Може знадобитися проведення штучної вентиляції легенів. Для усунення брадикардії рекомендується введення атропіну чи метилатропіну. Лікування гіпотензії та шоку слід проводити за допомогою плазми або плазмозамінників і, якщо виникне у цьому потреба, катехоламінів. b-блокуючу дію можна припинити повільним внутрішньовенним введенням ізопреналіну гідрохлориду, починаючи з дози 2,5 мкг/хв, до того часу, поки не встановиться очікуваний ефект. У разі несприйнятливості можна ізопреналін комбінувати з допаміном. Якщо цей захід не призводить до бажаного результату, можна застосувати внутрішньовенне введення 50 - 100 мкг/кг глюкагону. За необхідності ін’єкцію протягом години слід повторити і далі, якщо потрібно, провести внутрішньовенну краплинну інфузію глюкагону із розрахунку 70 мкг/кг/год. В екстремальних випадках, наприклад при брадикардії, резистентній до терапії, можна використати водій ритму.

 

Особливості застосування. При спостереженні за хворими, які приймали небіволол протягом 3 років, розвиток толерантності до нього не спостерігався. Блокатори β-адренорецепторів можна застосовувати як для монотерапії, так і в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами. До цього часу додатковий гіпотензивний ефект вивчався в клінічному дослідженні лише при комбінованому застосуванні небіволу та 12,5 - 25 мг гідрохлортіазиду.

Загальними для блокаторів b-адренорецепторів є певні попередження і запобіжні заходи. Серце і судини. Як правило, пацієнтам з декомпенсованою хронічною серцевою недостатністю блокатори β-адренорецепторів не слід призначати до того часу, поки їх стан не стане стабільним. Припиняти терапію блокатором β-адренорецепторів пацієнтам з ішемічною хворобою серця, слід поступово, тобто протягом 1-2 тижнів. За необхідності, щоб запобігти загостренню захворювання, рекомендується одночасно починати лікування препаратом-замінником. Блокатори β-адренорецепторів можуть спричинювати брадикардію. Якщо пульс у стані спокою знижується до 50-55 ударів за хвилину і/чи у пацієнта розвиваються симптоми, які вказують на брадикардію, то дозу рекомендують зменшити. Блокатори β-адренорецепторів слід застосовувати з обережністю при лікуванні:

пацієнтів з порушеннями периферичного кровообігу (синдром Рейно, переміжна кульгавість), оскільки може розвинутися загострення зазначених захворювань;

пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою І ступеня у зв’язку з негативним впливом блокаторів β-адренорецепторів на провідність;

хворих на стенокардію Принцметала внаслідок можливої, опосередкованої a-адренорецепторами, вазоконстрикції коронарних артерій (блокатори β-адренорецепторів можуть збільшувати частоту і тривалість нападів стенокардії).

Анестезія. Підтримування блокади β-адренорецепторів зменшує ризик порушень серцевого ритму під час введення у наркоз і інтубації. Якщо при підготовці до хірургічного втручання блокаду β-адренорецепторів переривають, то не менше, ніж за 24 год до цього слід припинити застосування блокаторів β-адренорецепторів. Обережність потрібна при застосуванні окремих анестетиків, які спричинюють пригнічення міокарда, таких як циклопропан, ефір або трихлоретилен. Появу вагусних реакцій у пацієнта можна попередити за допомогою внутрішньовенного введення атропіну.

Обмін речовин і ендокринна патологія. Небівол не впливає на вміст глюкози у хворих на цукровий діабет. Незважаючи на це, необхідно бути обережним при застосуванні його для лікування хворих цієї категорії, оскільки небіволол може маскувати деякі ознаки гіпоглікемії, наприклад тахікардію та посилене серцебиття. Блокатори b-адренорецепторів можуть маскувати симптоми тахікардії при гіперфункції щитовидної залози. При раптовому припиненні терапії ці симптоми можуть посилитися.

Дихальні шляхи. Пацієнтам з обструктивними захворюваннями дихальних шляхів блокатори β-адренорецепторів слід застосовувати з обережністю, бо може посилитись констрикція дихальних шляхів.

Хворі з нирковою недостатністю. Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг небівололу на добу. За необхідності добову дозу можна підвищити до 5 мг небівололу.

Інше. Дослідження із застосування препарату для лікування дітей та підлітків не проводились, через це призначати його дітям не рекомендується.

Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати зі склад Небикард табл. 2.5 мг. №50ними механізмами

Дослідження впливу на здатність керувати автотранспортом, машинами і механізмами не проводились. Дослідження фармакодинаміки показали, що небівол не впливає на психомоторні функції. При керуванні транспортом чи обслуговуванні технічних засобів слід враховувати, що іноді може мати місце запаморочення і відчуття втоми.

Для хворих старше 65 років рекомендована початкова доза становить 2,5 мг небівололу на добу. За необхідності її можна збільшити до 5 мг небівололу. Через недостатній досвід лікування препаратом пацієнтів старше 75 років, таким хворим його слід застосовувати під пильним наглядом лікаря. Перш ніж призначати блокатори β-адренорецепторів хворим із псоріазом в анамнезі, слід ретельно зважити співвідношення між можливим ризиком і користю від їх застосування. Блокатори β-адренорецепторів можуть підвищити чутливість до алергенів і ступінь тяжкості анафілактичних реакцій.

Слід з обережністю застосовувати препарат при феохромоцитомі, порушенні функції печінки, метаболічному ацидозі, міастенії, депресії.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Загальними для β-адреноблокаторів є певні взаємодії.

Антагоністи кальцію. При комбінації блокаторів β-адренорецепторів з антагоністами кальцію типу верапаміл та дилтіазем потрібно дотримуватись обережності у зв’язку з їх негативною інотропною дією та впливом на AV-провідність. Пацієнтам, які приймають Небікард, внутрішньовенне введення верапамілу протипоказано.

Антиаритмічні препарати. При комбінації блокаторів β-адренорецепторів з антиаритмічними препаратами І, ІІІ класу і з аміодароном необхідна обережність у зв’язку з ймовірним посиленням їх негативного інотропного ефекту та негативної дії на внутрішньопередсердну і AV-провідність.

Клонідин. При раптовому припиненні довготривалого лікування клонідином блокатори β-адренорецепторів підвищують ризик розвитку “синдрому відміни” із підвищенням артеріального тиску, тому відміну слід проводити поступово.

Препарати наперстянки. Глікозиди наперстянки у поєднанні з блокаторами β-адренорецепторів можуть подовжувати час атріовентрикулярного проведення. Небіволол не впливає на кінетику дигоксину.

Інсулін і пероральні протидіабетичні засоби. Хоча Небікард не впливає на рівень глюкози, він може маскувати деякі симптоми гіпоглікемії, наприклад тахікардію.

Анестезуючі засоби. Одночасне застосування β-адреноблокаторів і анестезуючих засобів може пригнічувати рефлекторну тахікардію і підвищувати ризик розвитку гіпотензії. Анестезіолог повинен бути поінформований про те, що пацієнт приймає Небікард.

Інше. Одночасне застосування небівололу з нестероїдними протизапальними засобами не впливає на його антигіпертензивну дію. При одночасному застосуванні циметидину підвищувався рівень небівололу в плазмі крові, але без зміни клінічної активності. Одночасне застосування ранітидину впливу на фармакокінетику небівололу не чинило. За умови, що Небікард приймається під час їжі, а антацидний засіб – між прийомами їжі, обидва препарати можна приймати разом. При комбінації з нікардипіном підвищувались значення концентрацій обох субстанцій в плазмі без зміни клінічної активності. Одночасний прийом фуросеміду та гідрохлортіазиду, а також вживання алкоголю впливу на фармакокінетику не чинить. Небіволол не чинив впливу на фармакодинаміку і фармакокінетику варфарину. Симпатоміметичні засоби можуть протидіяти активності β-адреноблокаторів. Блокатори β-адренорецепторів можуть призвести до безперешкодної α-адренергічної активності симпатикотонічних засобів, як з α-адренергічною, так і з β-адренергічною дією (небезпека розвитку гіпертензії, тяжкої брадикардії, атріовентрикулярної блокади). Одночасне застосування трициклічних антидепресантів, барбітуратів і похідних фенотіазину може посилювати гіпотензивний ефект. Оскільки в процесі метаболізму небівололу бере участь ізофермент CYP2D6, то супутнє медикаментозне лікування препаратами, які інгібують зворотне захоплення серотоніну, наприклад декстрометорфаном або іншими сполуками, які метаболізуються переважно тим же самим метаболічним шляхом, може сприяти тому, що реакція осіб з швидким метаболізмом стане схожа на реакцію осіб з повільною метаболізацією. Дані про взаємодію небівололу з алергенами, які використовуються для діагностики і лікування алергічних реакцій, відсутні. Немає також даних і про взаємодію небівололу з рентгенконтрастними засобами і інгібіторами МАО.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25° С у недоступному для дітей, захищеному від світла місці! Термін придатності – 2 роки.