Онглиза табл. 2,5 мг № 30

Інструкція для Онгліза таблетки (спрощена)
Склад
діюча речовина: саксагліптин; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить саксагліптину гідрохлорид у перерахуванні на саксагліптин 2,5 мг або 5 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат та барвники для 2,5 мг: Опадрай ІІ білий, Опадрай ІІ жовтий, Опакод синій; барвники для 5 мг: Опадрай ІІ білий, Опадрай ІІ рожевий, Опакод синій.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 2,5 мг: двоопуклі круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від блідо-жовтого до світло-жовтого кольору, з написом 2.5 з одного боку та написом 4214 з іншого, зроблені синім чорнилом;

таблетки по 5 мг: двоопуклі круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, рожевого кольору, з написом 5 з одного боку та написом 4215 з іншого, зроблені синім чорнилом.
Фармакотерапевтична група
Пероральні гіпоглікемізуючі препарати. Інгібітор дипептидилпептидази (інгібітор ДПП-4). Саксагліптин. Код АТХ A10B H03.
Код АТС
A Препарати, що впливають на травну систему і обмін речовин

A10 Засоби для лікування цукрового діабету

A10B Інші гіпоглікемізуючі препарати, за виключенням інсулінів

A10BH Інгібітори дипептидилпептидази-4 (DPP-4)

A10BH03 Саксагліптин

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Саксагліптін - потужний селективний оборотний конкурентний інгібітор діпептіділпептідази-4 (ДПП-4). У пацієнтів з цукровим діабетом II типу застосування препарату Онгліза призводить до пригнічення активності ферменту ДПП-4 протягом 24 год. Після пероральної навантаження глюкозою це пригнічення ДПП-4 призводить до 3-кратного підвищення рівня циркулюючих активних інкретінових гормонів, включаючи глюкагоноподобний пептид-1 і глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид, зниження концентрації глюкагону і підвищенню глюкозозалежний реакції β-клітин, що призводить до підвищення концентрації інсуліну і С-пептиду. Вивільнення інсуліну β-клітинами підшлункової залози та зниження вивільнення глюкагону з панкреатичних α-клітин асоціюється зі зниженням концентрації глюкози натще і зниженням рівня глюкози після навантаження глюкозою або прийому їжі. Онгліза покращує контроль глікемії, знижуючи концентрацію глюкози натще і гликемию після прийому їжі у пацієнтів з цукровим діабетом II типу.
При застосуванні препарату Онгліза в дозі ≥5 мг базисне значення HbА1С асоціювалося з більш відрегульованим середнім зміною HbА1С в порівнянні з базисним рівнем. Терапія Онглізой не викликало збільшення маси тіла в порівнянні з базисним рівнем, але невелике зменшення маси тіла спостерігалося в групах лікування Онглізой 5 мг і плацебо.
Фармакокінетика. Фармакокінетика саксагліптіна і його основного метаболіту була подібною у здорових добровольців і у пацієнтів з цукровим діабетом II типу. Саксагліптін швидко абсорбується після перорального прийому натщесерце з досягненням C max саксагліптіна і його основного метаболіту в плазмі крові в межах 2 і 4 ч відповідно. C max і AUC саксагліптіна і його основного метаболіту збільшувалися пропорційно підвищенню дози саксагліптіна.
Після одноразового перорального прийому 5 мг саксагліптіна здоровими добровольцями середнє значення кінцевого Т ½ для саксагліптіна і його основного метаболіту становили відповідно 2,5 і 3,1 ч, а середнє значення Т ½ гноблення плазмової ДПП-4 - 26,9 ч. Пригнічення плазмової активності ДПП-4 саксагліптіном на протязі не менше 24 год після перорального прийому саксагліптіна відбувається завдяки високій потужності, аффинности та широкому зв'язуванню з активною ділянкою. Жодної помітної кумуляції саксагліптіна або його основного метаболіту за умов багаторазового прийому дози в режимі 1 раз на добу при будь-якому рівні дози не спостерігалося. Не виявлено дозо- і тимчасової залежності кліренсу саксагліптіна і його основного метаболіту при прийомі саксагліптіна 1 раз на добу в межах дози від 2,5 до 400 мг на протязі 14 днів.
Абсорбція. Саксагліптін можна приймати натщесерце або під час прийому їжі. Кількість саксагліптіна, що абсорбується після прийому пероральної дози, становить не менше 75%. Їжа надавала щодо помірний вплив на фармакокінетику саксагліптіна у здорових добровольців. Прийом їжі з високим вмістом жирів не впливав на C max саксагліптіна, AUC при цьому збільшувалася на 27% в порівнянні з прийомом натщесерце. Час досягнення C max (T max) для саксагліптіна збільшується приблизно на 0,5 год при прийомі у поєднанні з їжею, порівняно з прийомом натщесерце. Ці зміни не розглядалися як клінічно значущі.
Розподіл. In vitro зв'язування саксагліптіна і його основного метаболіту з білками в сироватці крові людини нижче обумовленого рівня. Таким чином зміни рівня білків крові при різних патологічних станах (наприклад ниркова або печінкова недостатність) не впливають на розподіл саксагліптіна.
Метаболізм. Метаболізм саксагліптіна в основному опосередкований цитохромом P450 3A4 / 5 (CYP 3A4 / 5). Основний метаболіт саксагліптіна - також селективний, оборотний, конкурентний інгібітор ДПП-4, володіє в 2 рази меншою потужністю, ніж саксагліптін.
Виведення. Саксагліптін виділяється нирками та печінкою. Після одноразового прийому дози 50 мг 14 C-саксагліптіна, 24, 36 і 75% дози виводилося з сечею у вигляді саксагліптіна, його основного метаболіту і повної радіоактивності відповідно. Середній нирковий кліренс саксагліптіна (~ 230 мл/хв) був більшим, ніж середня оцінювана величина гломерулярної фільтрації (~ 120 мл/хв), що, ймовірно, пов'язано з активною нирковою екскрецією. Для основного метаболіту величина ниркового кліренсу порівнювалася з оцінюваної величиною гломерулярної фільтрації. Загалом 22% введеної радіоактивності було виявлено в калі, що відповідає частині саксагліптіна, що потрапила в жовч, і / або частини препарату, що не абсорбованого в шлунково-кишковому тракті.
Характеристики особливих груп пацієнтів
Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю, яка класифікується за кліренсом креатиніну легкої (> 50 до ≤80 мл/хв), середньої (30≤50 мл/хв) і тяжкою (<30 мл/хв) ступеня, а також у пацієнтів з термінальною стадією захворювання нирок, які перебувають на гемодіалізі, ступінь порушення функції нирок не впливала на C max саксагліптіна і його основного метаболіту. У пацієнтів з легкою нирковою недостатністю значення AUC саксагліптіна і його основного метаболіту було відповідно в 1,2 і 1,7 рази вище, ніж значення AUC в осіб з нормальною функцією нирок, підвищення цих величин не є клінічно значущим. У пацієнтів із середньою і тяжкою нирковою недостатністю або з термінальною стадією захворювання нирок, які перебувають на гемодіалізі, величини AUC саксагліптіна і його основного метаболіту були відповідно в 2,1 і 4,5 рази вище, ніж величини AUC в осіб з нормальною функцією нирок.
Печінкова недостатність. Не було клінічно значимої різниці у фармакокінетичних параметрах у пацієнтів з легким, середнім і важким порушенням функції печінки.
Пацієнти похилого віку. Не було клінічно значимої різниці у фармакокінетичних параметрах у осіб похилого віку (65-80 років) в порівнянні з пацієнтами молодого віку (18-40 років).

Показання

монотерапія
Препарат Онгліза показаний пацієнтам з цукровим діабетом II типу як доповнення до дієти та фізичних вправ для поліпшення контролю глікемії.
Доповнення до проведеної терапії
Онгліза показана пацієнтам з цукровим діабетом II типу для поліпшення контролю глікемії як доповнення до терапії метформіном, Тіазолідиндіони (ТЗД) або сульфонілсечовиною, коли монотерапія цими препаратами в комбінації з дієтою та фізичними вправами не забезпечує адекватного контролю глікемії.
Початкова комбінована терапія
Препарат Онгліза показаний пацієнтам з цукровим діабетом II типу як початкова комбінована терапія сумісно з метформіном, на додаток до дієти та фізичних вправ для поліпшення контролю глікемії.

Спосіб застосування

монотерапія
Рекомендована доза препарату в якості монотерапії становить 5 мг 1 раз на добу.
Доповнення до проведеної терапії
Рекомендована доза препарату Онгліза як доповнення до терапії метформіном, агоністами PPAR-γ (тіазолідиндіони) або сульфонілсечовиною становить 5 мг 1 раз на добу.
Початкова комбінована терапія
Рекомендовані дози препарату Онгліза і метформіну при призначенні початкової комбінованої терапії становлять 5 мг Онглізи 1 раз на добу і 500 мг метформіну на добу.
Пацієнтам, у яких не вдається досягти контролю глікемії застосовуючи початкові дози, дозу метформіну необхідно підвищити згідно схваленим рекомендацій щодо дозування.
Якщо пацієнт пропустив дозу, її слід прийняти відразу, як тільки він згадав про це. Подвоювати дозу не слід.
Препарат Онгліза можна приймати незалежно від прийому їжі.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Немає рекомендацій щодо корекції дози Онглізи для пацієнтів з легким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну> 50 мл/хв, що приблизно відповідає рівню креатиніну <150 мкмоль/л (<1,7 мг/дл) у чоловіків і <133 мкмоль/л ( <1,5 мг/дл) у жінок), тому коригувати дозу не слід.
Для пацієнтів з помірною і тяжкою нирковою недостатністю або з термінальною стадією захворювання нирок, що вимагає прітмененія гемодіалізу (кліренс креатиніну ≤50 мл/хв, що приблизно відповідає рівню креатиніну 1,7 мг/дл у чоловіків і 1,5 мг/дл у жінок) , доза Онглізи становить 2,5 мг/добу. Препарат Онгліза слід застосовувати після гемодіалізу. Чи не вивчалося застосування препарату у пацієнтів, які перебувають на діалізі.
Оскільки існує необхідність корекції дози з урахуванням функції нирок, до початку терапії і періодично під час лікування Онглізой рекомендується проводити оцінку функції нирок. КК можна оцінити по рівню креатиніну в сироватці крові за допомогою формули Кокрофта - Голта (Cockcroft - Gault).
Пацієнти з печінковою недостатністю. Пацієнти з легкою, помірною та важкою ступенем печінкової недостатності в корекції дози не потребують.
Пацієнти, які приймають потужні інгібітори CYP 3A4 / 5. У разі одночасного застосування з потужними інгібіторами CYP 3A4 / 5 (такими як кетоконазол, атазанавір, кларитроміцин, індинавір, ітраконазол, нефазодон, нелфінавір, ритонавір, саквінавір та телітроміцин) дозу препарату Онгліза необхідно обмежити до 2,5 мг/добу.
Пацієнти похилого віку. Немає рекомендацій щодо коригування дози залежно від віку. Оскільки у пацієнтів похилого віку частіше знижується функція нирок, дозу для них необхідно підбирати з урахуванням функції нирок.

Протипоказання:

гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого компонента препарату; період вагітності та годування груддю; дитячий вік.

ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:

побічні реакції за системами органів згідно з даними об'єднаного аналізу п'яти плацебо-контрольованих клінічних досліджень із застосуванням Онглізи були згруповані за частотою виникнення і розцінювалися як: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, <1/10), іноді (> 1/1000, <1/100), рідко (> 1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), включаючи поодинокі повідомлення.
Інфекції та інвазії: часто - інфекції верхніх дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, гастроентерит, синусит.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто - блювання.
З боку центральної нервової системи: часто - головний біль.
Побічні реакції, які асоціювалися з прийомом препарату Онгліза і комбінованої терапії. У дослідженні, що вивчає включення препарату Онгліза в терапію глібенкламідом, епізоди підтвердженої гіпоглікемії оцінювалися як непоширені (0,8%) для Онглізи 5 мг і (0,7%) для плацебо. Різниця була статистично недостовірним. У двох дослідженнях з вивчення монотерапії, одному дослідженні, що вивчає включення Онглізи в терапію метформіном, і дослідженні, що вивчає включення Онглізи в терапію ТЗД, частота випадків підтвердженої гіпоглікемії у пацієнтів, які отримували Онглізу 5 мг, була такою ж, як і у пацієнтів, які отримують плацебо. У дослідженні, що вивчає включення Онглізи в терапію ТЗД, випадки периферичних набряків розцінювалися як часті та їх частота була вищою при терапії Онглізой 5 мг в порівнянні з плацебо (8,1 і 4,3% відповідно). Всі випадки периферичних набряків, про які повідомлялося, були легкими або середньої тяжкості та не приводили до припинення прийому препарату. В узагальненому аналізі двох досліджень з вивчення монотерапії, одного дослідження з вивчення включення Онглізи в терапію метформіном і дослідження по вивченню включення Онглізи в терапію глібенкламідом загальна частота випадків периферичних набряків, що спостерігаються у пацієнтів, які приймали Онглізу 5 мг, була такою ж, як і при застосуванні плацебо (1,7 і 2,4% відповідно).
При комбінованої терапії препаратом Онгліза 5 мг з метформіном випадки назофарингіту оцінювалися як часті та їх частота була вищою при застосуванні комбінації Онгліза + метформін (6,9%) у порівнянні з монотерапією саксагліптіном 10 мг (4,2%) або метформіном (4,0 %). Випадки головного болю оцінювалися як часті та їх частота була вищою при застосуванні комбінації Онглізи 5 мг + метформін (7,5%) у порівнянні з монотерапією саксагліптіном 10 мг (6,3%) або метформіном (5,2%).
Під час лікування саксагліптіном повідомлялося про випадки запаморочення.
Лабораторні показники. У клінічних дослідженнях частота змін з боку лабораторних показників була подібною у пацієнтів, які отримують Онглізу 5 мг і плацебо. Серед осіб, які брали Онглізу, спостерігалося незначне зниження абсолютного числа лімфоцитів. За даними об'єднаного аналізу п'яти плацебо-контрольованих клінічних досліджень спостерігалося середнє зменшення кількості лімфоцитів приблизно на 100 клітин / мкл від початкової середньої абсолютної кількості лімфоцитів, що становило приблизно 2200 клітин / мкл в порівнянні з плацебо. Середнє абсолютне кількість лімфоцитів залишалося стабільним і в межах нормальних значень при щоденному застосуванні препарату протягом 102 тижнів. Зменшення кількості лімфоцитів не супроводжувалося ніякими клінічно значущими побічними реакціями. Клінічне значення зменшення кількості лімфоцитів у порівнянні з плацебо невідомо.

ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ:

Загальні. Препарат Онгліза не слід застосовувати у пацієнтів з цукровим діабетом I типу або для лікування діабетичного кетоацидозу. Застосування Онглізи не вивчалось в комбінації з інсуліном.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Для пацієнтів з помірною і тяжкою нирковою недостатністю або термінальною стадією захворювання нирок, що вимагає проведення гемодіалізу, рекомендується корекція дози препарату Онгліза. Перед початком терапії і періодично під час лікування препаратом рекомендується контролювати функцію нирок.
Пацієнти з печінковою недостатністю. Саксагліптін необхідно з обережністю призначати пацієнтам з печінковою недостатністю середньої тяжкості, пацієнтам з тяжкою недостатністю функції печінки саксагліптін призначати не слід.
Застосування з препаратами, які можуть викликати гіпоглікемію. Препарати класу сульфонілсечовини з групи антігіперглікеміческого засобів можуть служити причиною гіпоглікемії. Тому для зниження ризику гіпоглікемії при їх застосуванні в комбінації з Онглізой може з'явитися необхідність у зниженні дози сульфонілсечовини.
Реакції гіперчутливості. Препарат Онгліза не слід застосовувати у пацієнтів, які мали серйозні реакції гіперчутливості до інгібіторів ДПП-4.
Пацієнти похилого віку. Не виявлені відмінності в безпеки або ефективності між особами у віці 65 років і старше і особами більш молодого віку. Клінічний досвід не показав відмінності в реакції на препарат між пацієнтами похилого віку та більш молодого віку, однак імовірність того, що деякі пацієнти похилого віку можуть бути більш чутливими до лікарського засобу, не може бути виключена.
Саксагліптін і його основний метаболіт виділяються частково нирками. Оскільки у пацієнтів похилого віку частіше знижується функція нирок, необхідно проводити підбір дози для осіб похилого віку з урахуванням функції нирок (див. Спосіб застосування).
Іммуноскомпроментірованние пацієнти. Іммуноскомпроментірованние пацієнти, після проведення трансплантації органів або ВІЛ-інфіковані пацієнти, які не брали участі в програмі клінічних досліджень Онглізи. Тому ефективність і безпеку застосування препарату Онгліза у цій категорії пацієнтів не встановлені.
Допоміжні речовини. Пігулка препарату містить лактозу. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, лактазной недостатністю Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.
Період вагітності та годування груддю. Адекватних даних щодо застосування Онглізи в період вагітності немає. Отже, препарат Онгліза не слід застосовувати в період вагітності.
Невідомо, чи проникає саксагліптін в грудне молоко. Під час лікування саксагліптіном слід припинити годування груддю.
Діти. Безпека і ефективність препарату у дітей не встановлені, тому Онглізу не застосовують під педіатричній практиці.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Досліджень впливу на здатність керування транспортними засобами та роботи з механізмами не проводили. З огляду на наявність запаморочення як побічної реакції, під час лікування саксагліптіном необхідно утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими

клінічні дані, описані нижче, свідчать про низький ризик клінічно значущих лікарських взаємодій з препаратами, які призначають в комбінації.
Cаксагліптін метаболізується переважно за участю цитохрому P450 3A4 / 5 (CYP 3A4 / 5).
У дослідженнях in vitro саксагліптін і його активний метаболіт не спас CYP 1A2, 2A6, 2B6, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4 і не индуцировали CYP 1A2, 2B6, 2C9 або 3A4. У клінічних дослідженнях із залученням здорових добровольців фармакокінетика саксагліптіна і його основного метаболіту не змінювалися при призначенні метформіну, глібенкламіду, піоглітазону, дигоксину, симвастатину, омепразолу, антіцідов або фамотидину. Крім того, саксагліптін залишався вірним фармакокінетики метформіну, глібенкламіду, піоглітазону, дигоксину, симвастатину, дилтіазему або кетоконазолу.
Потужні інгібітори CYP 3A4 / 5. Одночасне призначення саксагліптіна з потужним інгібітором CYP 3A4 / 5 кетоконазолом призводило до підвищення C max саксагліптіна на 62% і збільшення AUC саксагліптіна в 2,5 рази, ці показники для активного метаболіту знижувалися на 95 і 88% відповідно.
При застосуванні саксагліптіна сумісно з потужними інгібіторами CYP 3A4 / 5 (такими як атазанавір, кларитроміцин, індинавір, ітраконазол, нефазодон, нелфінавір, ритонавір, саквінавір та телітроміцин) також можна очікувати подібне підвищення концентрації саксагліптіна в плазмі крові. У разі одночасного застосування з потужними інгібіторами CYP 3A4 / 5 дозу Онглізи необхідно обмежити до 2,5 мг/добу.
Помірні інгібітори CYP 3A4 / 5. Одночасне призначення саксагліптіна з помірним інгібітором CYP 3A4 / 5 дилтіаземом призводило до підвищення C max саксагліптіна на 63% і збільшення AUC саксагліптіна в 2,1 рази, ці показники для активного метіболіта знижувалися на 44 і 34% відповідно. Дилтіазем підвищує експозицію саксагліптіна. Подібне підвищення концентрації саксагліптіна в плазмі крові можна очікувати при наявності інших помірних інгібіторів CYP 3A4 / 5 (таких як ампренавір, апрепітант, еритроміцин, флуконазол, фозампренавір, грейпфрутовий сік і верапаміл), однак зниження дози Онглізи при цьому не потрібно.
Індуктори ферментів CYP 3A4 / 5. Рифампіцин значно зменшує системну експозицію саксагліптіна і не впливає на AUC його активного метаболіту гідроксісаксагліптіна. При цьому рифампіцин не впливає на ступінь пригнічення активності ДПП-4 в плазмі крові протягом 24-годинного дозового інтервалу. Корекції дози препарату Онгліза не потрібно.
Одночасне застосування саксагліптіна та інших індукторів CYP 3A4 / 5, таких як карбамазепін, дексаметазон, фенобарбітал і фенітоїн, не вивчалось і може призводити до зниження концентрації саксагліптіна в плазмі крові та підвищенню концентрації його основного метаболіту. Необхідно проводити суворий глікемічний контроль при одночасному застосуванні саксагліптіна і потужних індукторів CYP 3A4 / 5.
Вплив куріння, дієти, вживання рослинних продуктів і алкоголю на фармакокінетику саксагліптіна спеціально не вивчалась.
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.